ВСП "Нікопольський фаховий коледж"
ДДАЕУ
Новини
Бій на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року, в якому українські воїни, юнаки й студенти затримали наступ більшовиків на Київ, став символом героїзму та самопожертви молоді у боротьбі за незалежність.
Того дня Крути обороняли 520 захисників. Це, зокрема, курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.
Українцям вдалося завдати російським більшовикам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину з них поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Завдяки відвазі захисників Крут українському урядові вдалося ще на якийсь час втримати контроль над Києвом. А це своєю чергою допомогло 9 лютого 1918 року підписати Брестський мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
Пам'ятну дату запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…" – зазначається в документі. Україна приєдналася до вшанування Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.
27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули.
Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. Півтора мільйона з них були з України. Були знищені майже всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни. Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Саме тому в Україні символом геноциду євреїв стали не газові камери таборів смерті, а Бабин Яр у Києві. У цьому місці лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 771 єврея.
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 22 січня 1918 року на хвилі національно-визвольних змагань Українська Центральна Рада вперше у XX столітті проголосила незалежність української держави. А вже за рік – 22 січня 1919 – на Софійському майдані в Києві Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в одну державу.
Пам’ять про існування власної держави у 1917-1921 роках у наступні роки надихала українців на продовження визвольної боротьби. У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.